Джерело:

Поняття фрактал з'явилось в середині 80 років XX століття і до сьогодні широко використовується у професійному мовлення математиків, програмістів. Слово походить з латинської мови і означає"подрібнений, сформований з фрагментів".Фрактал -це термін який визначає геометричну фігуру, яка складається з безлічі частинок, які подібні до фігури в цілому.Невелика частина фрактала містить інформацію про увесь фрактал. Саме слово "фрактал"було запропоноване Бенуа Мандельбротом в 1975 році. Роль фракталів в комп'ютерній графіці сьогодні дуже велика. З їх допомогою можна намалювати лінії й фігури дуже складної форми. Фрактальна геометрія, з точки зору комп'ютерної графіки, незамінна, коли потрібно створити гори,штучні хмари,поверхню моря тощо.Тобто це чудовий спосіб відобразити складні об'єкти.

Джерело:

Сьогодні ми знову подорожуємо світом фракталів і розмовляємо про красу науки, краса якої відкривається тим, хто не боїться відійти від стандартів, хто може діяти без шаблонів і вільно міркує, шукає і знаходить дивовижне у навколишньому, хто прагне відповісти на всі «чому?».

Приготувалися, хоробрі дослідники? Тож гайда у подорож!

Із кожним роком фрактали знаходять все більше й більше застосувань у науці.

Відомий математик Бенуа Мандельброт вірив, що справжній ландшафт простору нерівний, і що в світі немає нічого, що було би зовсім пласким чи круглим, тобто все фрактально. Отже, об’єкт, що має точно три виміри, неможливий. От чому концепція фрактального виміру знадобилася для виміру ступеня нерівності речей.

Поекспериментуємо! Подивіться на аркуш паперу (припустимо, що він двовимірний), зім’ятий у кулю. Хіба він двовимірний? Ні, тому що в нього є довжина, ширина і висота. Але він не може бути й тривимірним, тому що зроблений з одного нескінченно тонкого аркуша й, до того ж, не повністю однорідний.

Зробіть із дітьми паперову кулю, а потім її трохи розкрийте. Яка вона? Чи в усіх однакова? А чи залежить її вигляд від щільності паперу?

Пофантазуйте і спробуйте помандрувати вглибину паперової кулі. Що ви бачите? Які враження?

Багато об’єктів у природі (наприклад, людське тіло) складаються з безлічі фракталів, змішаних один з одним, причому кожний фрактал має свою розмірність, відмінну від розмірності інших. Наприклад, двовимірна поверхня людської судинної системи згинається, розгалуджується, скручується й стискується. Тож саме фрактали допомагають лікарям боротися з різними хворобами, адже вони вміють добре точно описувати наше тіло. Отож, фрактали ще ті винахідники і помічники людини!

А чи знаєте ви, що загалом понад 500 тисяч дітей у світі щороку стають винахідниками? Тому вірте у себе, виходьте за межі існуючого, розвивайте креативність, фантазуйте, набирайтеся сміливості і експериментуйте!

А також замовляйте випуск журналу “Джміль” № 4, 2019 “Винаходи”:

jmil.com.ua/2019-4 і робіть дивовижні відкриття разом із Джмеликом!

Наша мета: вдосконалювати методи пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет; продовжувати формувати інформаційну компетентність, що передбачає вміння: самостійно працювати з інформацією, шукати, вибирати, аналізувати й оцінювати, організовувати, представляти, передавати її; моделювати, проектувати об'єкти і процеси, у тому числі під час взаємодії з іншими, відповідально реалізовувати свої плани, приймати рішення і діяти в непередбачених ситуаціях, учитися упродовж життя.

Навчитися орієнтуватися в інформаційному просторі мережі Інтернет, ознайомитись із механізмами пошуку інформації в тематичних каталогах та індексних базах даних, навчитися використовувати пошукові інструменти для організації пошуку в базах даних, будувати пошукові запити і правильно оцінювати знайдену інформацію, уточнювати пошуковий запит, вміти за результатами пошуку отримувати потрібну інформацію із першоджерел

Ознайомити учнів із особливостями та ідейним змістом літературних пісень; проінформувати учнів про січових стрільців; пояснити особливості стрілецьких пісень; навчити пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідний мотив пісні С.Чарнецького і Г.Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася», її ідейно-художній зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння робити власні висновки, узагальнення; удосконалити вміння учнів виразно читати ліричні твори; виховувати повагу до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю.

Які переваги проектного методу навчання? Завдяки застосуванню проектного методу навчання в учнів, які виконують проекти і беруть участь у науково-пошуковій роботі, утворюються важливі властивості та характеристики особистості:

• посилюється мотивація до навчання;
• розвивається критичне мислення;
• формуються вміння працювати з інформацією і використовувати наявні знання у конкретних практичних ситуаціях;
• удосконалюються комунікативні навички.

"Історія виникнення пісні "Ой, у лузі червона калина". Радіо Культура. Переглянь «Ой, у лузі червона калина» мовознавець Олександр Авраменко розповів історію виникнення цієї пісні.  Послухайте цю пісню.  А це - Лос-Анджелес  /  Крашанки до цьогорічного Великодня   /  «Ой, у лузі червона калина...» лунає на весь світ

Слова народні, мелодія Степана Чарнецького, гармонізація Леопольда Ященка 
Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених. 
Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців – оборонців України.
Художні особливості поезії:
• повтори: «А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;
• метафора: «Україна зажурилася»;
• звертання: « червона калино», «славна Україно»;
• епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»;
• риторичні оклики: «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»; «То прославить по всій Україні січових стрільців!».